Почався новий рік. Час підводити підсумки року, що минув, і говорити про плани на майбутнє. Не оминаючи гострих тем і питань. Пропонуємо читачам інтерв’ю з міським головою Прилук Юрієм Беркутом.
– Юрію Володимировичу, 2009 рік Прилуки прожили в режимі дефіциту міського бюджету. Так важко місту ще ніколи не було. Держава забирала по максимуму, а віддавала по мінімуму. Та, попри всі труднощі, Новий рік прилуцькі бюджетники зустріли без боргів по зарплаті. Як буде із зарплатнею освітянам, медикам та працівникам культури у 2010 році? І які бюджетні реалії Прилук початку року?
– Якщо рік уже почався, а Верховною Радою досі не затверджені бюджети всіх рівнів, то це великий негатив у життєдіяльності як Прилук, так і всіх інших громад України. Проект Держбюджету-2010, який розглядала Верховна Рада, був розроблений на основі нового, ще не діючого Бюджетного кодексу. Президент заветував цей проект, а Верховна Рада вето не подолала. Відтак, на сьогодні в Україні немає навіть проекту Держбюджету на 2010-й рік. Отже, нам доведеться розраховувати тільки на одну дванадцяту видатків минулого року. Це не забезпечить стовідсоткової проплати всіх, у тому числі й захищених, статей. Жити за тимчасовими кошторисами набагато гірше, аніж мати хоча б поганий бюджет. Думаю, місяців зо два Прилуки протримаються – бюджетники одержуватимуть зарплату вчасно і в повному обсязі. З огляду на те, що маємо перехідний залишок. Сподіваюся, стабільно працюватимуть наші бюджетоутворюючі підприємства: тютюнова компанія, НГВУ “Чернігівнафтогаз”, Управління бурових робіт, хлібозавод. Ну, і вся бюджетна сфера. Тому ситуація буде більш-менш нормальна, хоча й далека від ідеалу.
– А Прилуки вже визначилися зі своїм баченням бюджету-2010?
– Так. Міська влада чітко знає, яким хоче бачити бюджет 2010 року. Листи з відповідними проханнями надіслані всім найвищим посадовим особам держави. Наші пропозиції зводяться до наступного: держава має забезпечити фінансування будівництва гімназії №1 і завершення другої черги “афганського” будинку по вулиці Індустріальній, а також будівництва модульних котелень для ДЮСШ і школи №10.
Головний принцип діяльності моєї управлінської команди – робити конкретні справи на благо прилучан. Взялися поміняти вікна у трьох школах – і поміняли. Усе здали під ключ. Бо вважаємо, що якщо вже й допомагати, то так, аби після нас не доробляли і не переробляли. У школі №9 не тільки поміняли вікна, а й відремонтували спортзал. Тепер він один із найкращих у місті. Була кричуща й задавнена проблема по дахах бюджетних установ – зайнялися її вирішенням. Можливо, це не дуже ефектно в плані піару, але ж корисно для людей. Побудовано і реконструйовано 18 шатрових дахів. Наразі розробляється проектно-кошторисна документація на нові дахи у дитсадках №№2, 11, 19. Уже готовий проект будівництва шатрових дахів над спортивним і актовим залами школи №6.
Моє завдання – зберегти те, що було у нас три-чотири роки тому. Ми не закрили жодної школи, хоча мали б закрити три – №№2, 10, 14. Ми не закрили жодного дитсадка. Свого часу Прилуки не захотіли перечекати демографічного спаду й ліквідували деякі дитсадки, а тепер з ними проблема.
– З квітня 2006-го по грудень 2009 року включно, тобто за три з половиною роки, Прилуцька міська рада провела рекордне число сесій – 77. Чи переросла, на Вашу думку, кількість зібрань депутатів у якість життя прилучан?
– Якби кількість сесій міської ради прямо впливала на якість життя прилучан, ми б скликали їх щодня. За кількістю сесійних засідань Прилуки лідирують в Україні. Чому сесії скликалися так часто? – Були нагальні питання, які необхідно було вирішувати, й інколи в пожежному режимі. Депутати збираються на сесію щоразу, коли приходить субвенція. Адже всі фінансові питання сесія взяла на себе. І це дуже добре. Ніхто не звинуватить мене в лобіюванні чиїхось інтересів.
– Чи виправдала себе партійна система виборів на місцевому рівні?
– Пропорційність на рівні міських, районних і обласних рад зводить нанівець особисту позицію депутатів. Усе, й дуже часто, вирішують дзвінки народних депутатів і партійних босів. Відтак, інтереси громадян опиняються на третьому плані. На першому ж і другому – вузькопартійні або прикриті партійними персональні інтереси. Неодноразово траплялося, що одна з фракцій Прилуцької міської ради вносить на розгляд сесії проект рішення і сама ж за нього не голосує! Бо зателефонував народний депутат і дав відбій. Пропорційність у формуванні місцевих рад, і це думка всіх міських голів України, нашкодила парламентаризму й оперативності ухвалення рішень, їхній виваженості. Не стало краще й виборцям. Люди звикли, що у них є свій депутат. Доцільність пропорційної системи виборів до Верховної Ради, де визначаються перспективи й стратегічні шляхи розвитку держави, ще можна мотивувати. Коло наших питань – вода, тепло, тверді побутові відходи, благоустрій, озеленення, діти, дозвілля. І тут не треба з пафосом розповідати, як ти любиш Україну. А треба брати й щодня робити якусь конкретну справу. Наприклад, була у Прилуках проблема переносного рентгенапарату – днями за рахунок спонсорських коштів її вирішили. Поставили ми собі за мету, щоб у нашому місті був другий в області й сімнадцятий в Україні Центр штучної нирки, – і він є. Далі – створення на базі Прилук єдиного медичного простору для всього півдня Чернігівщини. Я далекий від того, щоб ідеалізувати ситуацію. Але є тенденції, які свідчать про те, що ми рухаємося в правильному напрямку і старання міської влади не марні.
– Чи є у Вас та Вашої управлінської команди опозиція?
– Явно її не видно, а підпільно вона діє. Я поважаю людей, котрі свої думки висловлюють відкрито, в очі. А тим, хто тримає дулю за спиною і в зручний момент старається поставити тобі підніжку, щоб ти впав і не побачив, хто це зробив, я співчуваю. Я готовий вести дискусію, але предметну. Опозиція має працювати конструктивно, в інтересах громади. Якщо опозиціонери вважають, що треба щось зробити, то нехай заодно підкажуть, де взяти на це кошти. А критика заради критики… Балакати й тягти плуг – дві великі різниці.
– А Ви часто зустрічаєтеся з виборцями?
– Я постійно відвідую трудові колективи, спілкуюся з людьми, цікавлюся їхніми думками й проблемами.
– Що обіцяють прилучанам тарифні перспективи на 2010 рік?
– Проаналізувавши тарифи сусіднього Ніжина й міст-учасників проекту ТАСІS, можна побачити, що найкраще в інтересах громади працюють міська влада Прилук та керівництво комунального підприємства “Прилукитепловодопостачання”. На другому місці – Ніжин. Якщо взяти ціни на газ за останні три роки, то, починаючи із січня 2006-го, для інших споживачів, тобто для бюджетників, вони зросли вдесятеро – із 258 до 2672 гривень за тисячу кубометрів, а для населення приблизно в три з половиною рази – з 258 до 872 гривень. Проте тарифи в Прилуках зросли не в десять і не в три з половиною рази: для інших споживачів – у 2,8 рази, для населення – у 2,5. Газ – це 70% складової тарифу на опалення й гаряче водопостачання. Якщо газ подешевшає, я залюбки знижу тарифи. Та це тільки мрії. Реалії ж такі: ось уже півроку, як ми мали підвищити тарифи на тепло й гарячу воду, але не робимо цього. Триматимемося скільки зможемо. Можливо, хтось цього й не знає, але розмір тарифів значною мірою залежить від держави. Як на мене, це черговий український нонсенс: ціни на складові тарифу (електроенергію, газ тощо) встановлює держава, а тарифи формує влада на місцях. Фактично держава перекидає відповідальність за тарифи на органи місцевої влади, хоча від них мало що залежить у цьому процесі. Поверніть ціни на газ до рівня 2006 року – і ми знизимо тарифи. Вони навіть будуть нижчими, адже за три з половиною роки ми провели модернізацію комунального підприємства “Прилукитепловодопостачання”. Коли цієї зими температура повітря опустилася до найнижчої позначки, на якість опалення не було жодних скарг. Бо все працює в режимі. Так, проблеми є. Наприклад, застарілі внутрішні мережі, які треба чистити. Ця проблема була й 5-10 років тому, проте її замовчували. Тепер Прилуки мають спеціальний апарат для чищення внутрішніх мереж, чим не можуть похвалитися інші міста й селища області.
– Які зміни чекають у 2010 році на прилуцьку медицину?
– Плануємо забезпечити Центральну міську лікарню комп’ютерним томографом. Щоб прилучани не їздили за цією послугою до обласного центру і не вистоювали там у чергах. З появою комп’ютерного томографа у лікарні будуть створені додаткові робочі місця, відремонтується занедбане приміщення. У 2010 році на ЦМЛ чекає і магніто-резонансний томограф. На Чернігівщині такий апарат є хіба що в обласному центрі. Ремонт відділень, їхнє технічне оснащення – ось головні напрямки, в яких рухатимемося й надалі.
– У своєму новорічному зверненні до прилучан головними проектами 2010 року Ви назвали будівництво нового приміщення гімназії №1 та початок реалізації ідеї створення на базі місцевого військового аеродрому потужного повітряного вантажного комплексу. Якщо можна, розкажіть докладніше і про самі проекти, і про шляхи їх втілення у життя.
– По проекту нового приміщення гімназії №1 уже завершується державна експертиза, і ми маємо всі підстави надіятися, що проект почне реалізовуватися в нинішньому році. Хочемо все зробити на сучасному рівні – у гімназії буде басейн, спортзал і таке інше. Проект включає реконструкцію старого приміщення. Новий і старий корпус гімназії №1 зможуть прийняти по 720 учнів кожен. Щодо аеродрому, то тут уже маємо певні напрацювання на рівні держави. Уже є потенційний інвестор, готовий створити на базі військового аеродрому вантажний порт, що стане вікном у Європу із Середньої Азії та Далекого Сходу. Якщо вдасться реалізувати цей проект, то це буде дві з половиною тютюнові компанії. По інвестиціях, заробітній платі й таке інше.
– Так уже повелося, що з нового року багато людей починають нове життя або ж вносять у свій усталений розклад хоча б невеличкі корективи. Ви запланували на 2010-й якісь зміни у своєму житті? І яких змін хотіли б у цьому році для Прилук?
– Про якісь кардинальні зміни особисто для себе я не думав. Єдине – хотілося б піти у повноцінну відпустку і якийсь час не думати про справи. Хоча це неможливо. Узявся за гуж – не кажи, що не дуж.
Марина Андрієнко
